ТОПОЛЯ (Тарас Шеченко)

По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Стан високий, лист широкий – Марно зеленіє. Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться, Та й голову схилить. Чабан в ранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна – одна, як сирота На чужині, гине! Хто ж викохав тонку, гнучку В степу погибати? Постривайте – все розкажу. Слухайте ж, дівчата! ©Тарас #ШЕВЧЕНКО "ТОПОЛЯ" Топо́ля — рання балада видатного українського поета Тараса Шевченка. Датується орієнтовно: